A A A K K K
для людей із порушенням зору
Великобуялицька cільська рада
Одеська область Березівський район

Село Благоєве (історична назва Великий Буялик).

Дата: 19.02.2019 15:32
Кількість переглядів: 1311

Великобуялицька сільська рада Одеська область, Іванівський район

Село Благоєве (історична назва Великий Буялик).

   Було засновано в 1802 році під назвою Великий Буялик. Відстань від районного центру Іванівка – 24 км, від місто Одеса – 100 км, до залізничної станції – 6 км.

   В зв’язку з розвитком колгоспного будівництва виникло переміщування та виникнення нових населених пунктів : Петрівка, Куяльник, Ілліч, Костянтинівка, Карла – Маркса, Фрунзе.

  Село розташоване в ложбіні з неширокою долиною на відстані 8 км по обидва боки річки «Кошки» рівними широкими вулицями, гарними будинками, квітниками та верандами.

   Село виникло після російсько – турецької війни. Звільнені землі царизм розподіляв російським поміщикам. На ці землі тікали з Балканського півострова болгари, греки і другі врятувавшись  від турецького іга. Землі які отримували селяни– переселенці  на пільгових умовах час від часу в силу можливості продавались. В зв’язку з цим почалося внутрішнє класове раслоєніе селянства. Відрізняються сільські багатії, які скупляли землі за безцінок у бідняків.

   В 1924 році село було перейменовано в честь відомого болгарського комуніста Дмитра Благоєва.

   22 червня 1941 року на мітингу заявили що почалася Велика Вітчизняна війна. Під час війни з 9 серпня 1941 року по 4 квітня 1945 року Благоєве було тимчасово окуповано нимецько – румунськими фашистськими військами. За роки окупації фашисти нанесли велике знищення господарства.

   Почався період відновлення  народного господарства. З великим ентузіазмом колгоспники почали відновлювати колгоспне господарство. Люди почали працювати завзято, щоб скоріше закінчити з наслідками війни. Ні відсутність необхідного інвентарю, ні умови праці, не змогло стати перешкодою людям, які боролись за повне відновлення соціалістичного господарства.

   Корінцеві  зміни за роки радянської влади виникло в побуті. Більш  уваги було приділено на покращення житлових  умов колгоспників. Остаточно були знищені землянки, в яких проживали селяни, до революції.

   З 1918 по 1956 років селі було побудовано 135 житлових будинків, з 1957 по 1963 роки – 324 житлових будинків.

   Поступово почало розширюватись мережа торгових точок, розширення асортименту товарів, будівництво підприємств побутового обслуговування. В селі почали функціонувати сільгоспмагазини з різноманітними товарами, культ магазин, ательє  по шиттю  одягу, майстерня по ремонту взуття, хлібопекарня з механізованим  обладнанням, млин  яка працює на електроенергії, підприємство по виробу безалкогольних напоїв. Найкращим завідувачем магазину Благоєвського сільпо був Сєбов С.М., найкращою продавщицею була Нікола Н.П..

   В 1953 році Добров М.Ф. був обраним головою колгоспу «Благоєве», який народився 1911 році в сусідньому болгарському селі Кубанка, закінчив кредитно – економічний технікум в м. Одеса та направлений працювати в Благоєве, був завідуючим фінансового відділу в Іванівському районі. За одинадцять років пропрацювавши головою колгоспу відродив колгосп та село, надало йому друге дихання. Головна мета Доброва – правити добро, надати свої знання, сили, волю, щоб зробити світ навколо і в собі, як найкрасивішим, справедливим та добрішим, і в Іванівці, і в Благоєві, і в Одесі, як керівник він надав людям можливість щоб реалізуватись як особі, щоб відкрили свої природні здібності.

   По рішенню партійного комітету і керівництва колгоспу з 30 червня 1959 року почала друкуватись колгоспний вісник «Вперед» один раз на місяць.

  За успіхи і розвиток загального тваринництва та високий врожайна зернові і технічні культури в 1965 році орденами  і медалями були нагороджені 14 найкращих робітниць та робітників колгоспу, ще  отримав орден   «Леніна» Фоменко В.Є. новий голова колгоспу.

   Через 60 – 70 роки колгосп «Благоєве» був один з найсильніших і заможним колгоспом в Одеській області.

   Через  55 - 60 роки в колгоспі Благоєве були  створені дві будівельні бригади керівниками яких були Сєбов І. та Русов. Були побудовані 3 – ферми для поголів’я.

   В 1970 році в центрі села була побудована двоповерхова біла будівля, в якій на другому поверсі були розташовані кабінет голови колгоспу, партійний кабінет, агрономічний, зоотехнічний, рахівний, інженерний та кабінет ревізійної комісії. На першому поверсі з най сучасним обладнанням була відкрита простора, світла їдальня, керівником якої була Недєлєва М.Д.

   З 1964 по 1973 роки головою колгоспу був Фоменко В.Є. за ці роки він отримав  за досягнення два ордена «Леніна». В 1971 році були нагороджені орденом «Знак Почета» Граматик І.М., Дмитрієв С.Д, Кір`язов І.Г., Пейчева Д.М,. «Орденом Трудового Красного знамені»  в 1973 році були нагороджені – Граматик І.М., Граматик С.М.,  Дмитрієв С.Д., Дмитрієв Д.Х., Заболотний І.Г., Недєлєв А.К., Пейчев І.Д., Пуленко Р.І., Родославов А.Є., Станчев С.Д.. Орденом «Знак Почета»  Граматик С.М., Єргієв І.С., Константинов М.І., Недєлєв А.Г, Недєлєв А.К., Русов Г.Д., Стоянов І.М., Стоянов І.І.. «За трудовое отличие» медаллю були нагороджені Єргієв Д.Д., Єргієв М.,Д., Милаевич З.І., Пулов Г.С., Тодорова О.С.,. Яні І.Г., в 1976 році був нагороджений орденом «Трудовой слави ІІІ ст.», Штерєв Д.І. в 1979 році був нагороджений орденом «Трудовой слави ІІІ ст.».

   З 1973 по 1979 роки головою колгоспу «Благоєве» був Заболотний Іван Григорович.

   З 1979 по 1981 роки головою колгоспу «Благоєве» працював  Гуцу Костянтин Степанович.

   З 1981 року по 1998 рік працював головою колгоспу «Благоєве» Цапенко Василь Михайлович. В ці роки в с. Благоєве значну увагу приділялось спорту.

   Після Великої вітчизняної війни в Будинку культури існували різноманітні секції.  Була створена футбольна команда, яка мала великі досягнення. З 1980 року ( 18 років) капітаном команди був голова колгоспу Цапенко В.М.. На кожному святі в селі Благоєве приїздили гості із сусідніх сел. На футбольний матч. Була традиція зустріч місцевої команди з ветеранами Одеського «Чорноморця», Київського «Динамо». В 1990 році Благоєвська футбольна команда становиться переможцем Всесоюзного конкурсу « Ми і м’яч» і отримує приз від Федерації Профсоюзов СРСР – м’ячі і спортивний інвентар. Склад команди  - Іван Чурій, Ярослав Дакус, Іван Сєбов, Степан Дойчев, Ніколай Гончарук, Степан Тодоров, Петр Єргієв, Юрій Янакі, Роман Янакі, Сергій Делієргієв, Василь Цапенко Анатолій Дерик, Олександр Онищенко.

   З 1988 року по ініціативі тренера Обласної ради Всесоюзного добровільного спортивного суспільства  Анатолія Носова в колгоспі ім.. Благоєве була організована жіноча футбольна команда «Благоєвчанка». Команда брала участь в змаганнях за нагороду газети «Піонерська правда» в м. Одеса. 5 перемог і 2 рівних матчу були результатом цих змагань. Команда взяла перше  містов футбольному турнірі в м. Ізмаїл.

   1990 році «Благоєвчаночка» брала участь в турнірі в м. Донецьк, присвячений святу шахтарів. Змагалися з командами м. Москва, м. Ленінград, м. Тирасполь, м. Черкаси, м. Бресті зайняли друге місто.

   Склад команди : Людмила Єргієва, Юлія Склярук, Марія Замос, Людмила Захарко, олена Алексюк, Марина Константинова, Людмила Балеста, Світлана Шекета, Ірина Єргієва, Євдокія Дучева ( Константинова), Олена Дмитрієва (Контстантинова), Ірина Чумак (Єргієва).

   В 2000 році під патронатом одеської фірми «Іван» (директор М.І. Михайлов) і по ініціативі  голови сільської ради Габер Л.І., відбувся футбольний турнір в пам'ять Юрія Яні , загиблого в Афганістані, Благоєвська команда зайняла третє місто.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора